#
Залишити заявку
Як навчитися прощати себе та інших людей?

    Образа схожа на ніж, вістря якого спрямоване не на кривдника, а на нас самих. І чим більше образ, то більше ран ми собі наносимо.

    Деколи навіть усвідомлюючи необхідність прощення, ми продовжуємо накопичувати образу не тільки на інших, а насамперед і на себе.

    Чому нам так складно пробачити себе за помилки та відпустити минуле? Як відбиваються у житті наслідки неприйняття себе, зовнішніх обставин? Як пробачити себе, інших глибоко і повністю, відкрито зустрічаючись із минулим болем та приймаючи його з вдячністю? Де джерело вибачення, у чому його опора? Відповіді на ці запитання ви знайдете у сьогоднішній статті.

     

    Як відпустити образи та прийняти інших людей?

    “Я ніколи не сприймала батька як чоловіка. Спочатку він служив образом якоїсь вищої істоти, але потім перетворився на чудовисько з кошмарів”. Саме так Катя охарактеризувала свої стосунки із татом.

    Не можна сказати, що її життя було нещасним. Робота, оточення, особисте життя — всі ці сфери приносили Катерині задоволення. Але ж травма. пов’язана з батьком, уже багато років роз’їдала душу жінки. З роками минула біль трансформувалася на гординю, надмірну вимогливість до оточуючих і до світу.

    “Якщо світ допустив таку ситуацію зі мною, то він просто зобов’язана виконати мої умови” — такої позиції Катя дотримувалася щоразу, коли захисна броня з холоднокровності та раціоналізму зазнавала ударів ззовні.

    Серце кожної людини зберігає спогади про близьких людей, які в минулому завдали нам сильного болю. І досить часто тягар образ і страждань ми проносимо через роки, не бажаючи розлучатися з ним. Іноді ми надягаємо маску байдужості і робимо вигляд, що нам все одно як вчинив цей чоловік. Але це лише одна з пасток нашого Его, заснована на почутті несправедливого ставлення до нас.

    А якщо уявити, що всі наші кривдники — наші рідні душі? І колись перед тим, як втілитись на землю, з кожним з них ми уклали особливий контракт.

    Притча “Шлях прощення”

    Якось одна душа вирішила спуститися на Землю, щоб прожити людське життя і навчитися прощення. З цим проханням вона підійшла до Бога.

    — Але кого ти прощатимеш? Дивись, довкола тебе тільки світлі, чисті душі. Вони люблять тебе безумовною любов’ю, так само як і ти їх, — відповів Небесний Батько.

    Засмутилася Душа. І тоді, бачачи її розчарування, до розмови приєдналася ще одна душа.

    – Я так сильно тебе кохаю! Тому я готова бути поряд з тобою на землі в ролі матері. Я тебе жорстоко каратиму, коли ти будеш дитиною. А коли ти подорослішаєш, я влазитиму в твоє життя і постійно вказувати на недоліки. І тоді ти зможеш навчитися прощати найближчих, які роблять тобі боляче.

    — Я теж готова допомогти тобі, — сказала друга Душа. — Втілиться жінкою, а я тоді стану твоїм чоловіком. Я питиму, зраджуватиму тобі, щоб ти навчилася прощати тих, кого обрала любити.

    — Я стану твоєю найкращою подругою і в найважчий момент віддам тебе. І тоді ти зможеш навчитися прощати зрадників, – сказала третя Душа.

    Душі підходили одна за одною, пропонуючи свою допомогу. Але тут, на Землі, знайшовши фізичне тіло, кожна з них забула про договір і про те, що на рівні душ вони завжди люблять одне одного. Адже тільки сильна рідна душа, знаючи про те, з яким гнівом з нашого боку незмінно зіткнеться, все одно погодиться стати для нас кривдником. І все це для того, щоб допомогти нам пройти наш духовний шлях.

    Спробуйте подивитись своє оточення з цієї позиції, з позиції душі, а не Его і Жертви. Прийміть концепцію, що людина, яка завдала вам болю, прийшла у ваше життя з особливою місією — допомогти вам пройти духовним шляхом розвитку.

    Ми вчимося любити і приймати себе та навколишній світ без умов. Саме таке завдання є ключовим для кожної людини на Землі. І починається вона насамперед із прощення та звільнення від образи та почуття провини.

    Катерина не знала що робити і як звільнитися від минулого. У пошуках відповідей вона прийшла на курс “Всі блага світу для мене. Як прийняти себе та мир без умов!”.

    Протягом 2-х місяців усвідомленого дослідження свого внутрішнього світу, вона змогла нарешті визнати в батькові вчителя і прийняти його модель поведінки як необхідну її душі. Вона набула сили, опору в минулому. Її рівень щастя, довіри значно зріс. А фраза “Все відбувається на благо” стала життєвим гаслом і відображення її цінностей у теперішньому.

    Чому нам так складно прийняти себе і навколишній світ, таким, яким він є?

    Неприйняття себе формується з моменту зачаття й у довербальний період.

    • Якщо дитина була небажаною.
    • Хотіли хлопчика, а народилася дівчинка.
    • Процес пологів був важкий і, можливо, пов’язані з ризиком життя дитини.
    • Атмосфера в сім’ї сповнена напруги, а скандали – звичне явище.
    • Мати рано відмовилася від грудного вигодовування чи процес годування був із дискомфортом.

    То ми сприймаємо це як заборону на право бути собою, право жити у цьому світі, приймати всі його блага. І тоді не отримуючи безумовну благословляючу любов від батьків, ми обираємо один із двох сценаріїв поведінки.

    1. “Я буду гарною, щоб заслужити вашу любов і довести, що я її гідна”
    2. “Я буду поганою і робитиму вам на зло, якщо ви мене все одно не любите”

    В обох сценаріях багато осуду, самокритики. Обидва варіанти підтримуються двома руйнуючими емоціями – страхом не отримати любов і образою. І в кожному з них ми не можемо бути собою і змушені йти проти своєї природи.

    Неприйняття себе у майбутньому розвивається у непримиренне ставлення до інших людей. Але людина, яка нас дратує, лише дзеркало, що відбиває наші тіньові частини особистості. Навколишні виявляють у нас ті риси характеру, від яких відмовилися, через те, що вважали їх “неправильними”.

    Дзеркала бувають прямими та перевернутими.

    Пряме дзеркало — ми забороняємо собі аналогічну дію, емоцію, почуття, які демонструє нам людина (наприклад, нас дратує прояв гніву в інших людей, оскільки ми пригнічуємо цю емоцію).

    Перевернуте дзеркало — ми чинимо протилежно, ніж людина, яка нас дратує (Вас дратує колега, яка ніколи не виконує своїх обіцянок. Це говорить про те, що, можливо, ви надмірно вимогливі до себе).

    Важливо розуміти, що ви маєте право на будь-які емоції щодо інших. Так само як і інші можуть діяти, виходячи з власних уявлень про вас і про світ. І це нормально.

    Інша річ, що нетерпиме ставлення до інших не дозволяє нам створити воістину відкриті, довірчі стосунки. Ми починаємо вішати ярлики, як тільки людина не виправдала наші очікування або зробила помилку.

    Але правда в тому, що світ різноманітний. У ньому немає поділу на погане та хороше. Все одно і має місце.

    Незгода з цим фактом формує у нас страждання, а наша категоричність призводить до образ. Все це затьмарює нашу реальність і перекриває божественний потік благ у наше життя!

    Але ми можемо змінити це! І у 2-місячному курсі “Всі блага світу для мене. Як прийняти себе і світ без умов” ви докладно дізнаєтесь як пройти шлях від сценарію “я/світ недостатньо хороший” до стану глибинного прийняття та безумовного кохання.

    Тест на прийняття себе та інших людей

    Щоб визначити, наскільки у вас вирішено питання з прийняттям, ви можете пройти невеликий тест. Позначте ті пункти, які для вас характерні.

    1. У мене періодично виникає гостре почуття самотності та непотрібності
    2. У моєму житті немає гідного чоловіка, зустрічаються лише маніпулятори, що володіють залежністю або “мами синочки”
    3. Мені складно висловити свою думку
    4. У мене трапляються тривалі періоди прокрастинації та апатії, які тривають понад 3 дні
    5. Я не знаю в чому моє призначення та які мої таланти
    6. Я не вмію говорити “Ні”, мені важко заявляти про свої межі
    7. Я часто відчуваю заздрість по відношенню до інших
    8. Нерідко мене охоплює почуття провини, страх засудження чи оцінки
    9. Мені складно приймати компліменти та подарунки від оточуючих
    10. У моєму житті немає особливих досягнень, якими я можу пишатися
    11. Я відчуваю неприємні почуття, коли дивлюся на себе в дзеркало, мені не подобається моя зовнішність та тіло

    Будь-яка ствердна відповідь щодо зазначених тверджень показує нам, що ми відмовляємося приймати себе або навколишній світ. І наше завдання не звинувачувати себе в тому, що недостатньо хороші. А з любов’ю, терпляче, крок за кроком розкрити цю якість. Саме цим ми займатимемося на курсі у підтримуючому колі однодумців!

    ЦІКАВО! ХОЧУ ДІЗНАТИСЯ БІЛЬШЕ!

    Чому тема прийняття така важлива?

    • Якщо у нас багато невдоволення собою, то наше життя згорить у гонитві за примарним ідеалом.
    • Якщо ми боїмося зробити помилку, то ми ніколи не зможе розкритися повною мірою у своєму призначенні
    • Якщо ми не приймаємо своїх переваг, то тим самим обмежуємо потік достатку і благ у своєму житті. Тому що вважаємо себе негідними їх
    • Якщо ми надмірно вимогливі до інших, то прирікаємо себе існування у полоні образ. І цей шлях незмінно призведе до психосоматики
    • Без прийняття наше життя перетворюється на безперервну боротьбу, яка виснажує наш енергетичний резерв
    • Ми не можемо побачити світлу, божественну частину у своїх близьких, що оточують, доки не приймемо їхні слабкі сторони
    • Без ухвалення немає довіри. Навколишній світ завжди залишиться для нас ворожим місцем. Ми змушені будемо жити у напрузі, чекаючи на чергову небезпеку

    Прийняття — основа щастя та успіху у будь-якій сфері життя!

    Чим прийняття відрізняється від покірності?

    Покірність це коли ви опускаєте руки і займаєте пасивну позицію

    Покірність — ви дозволяєте поводитися з собою негідним чином.

    Покірність — ви погоджуєтесь на менше, ніж гідні насправді.

     

    Прийняття — дати час і місце всьому, що приходить у наше життя: емоціям, ситуаціям, людям.

    Прийняття  — любов до себе як прояву божественного творіння і до світу, який все створює для нас на благо.

    Прийняття — смирення, коли ми рухаємося по життю зі світом у душі та з довірою до Бога.

    Прийняття мудрість, здатність відмовитися від безглуздої боротьби з обставинами, на які ми не можемо вплинути.

     

    ВАШ ШЛЯХ ДО ПРИЙНЯТТЯ ТА ЖИТТЯ У СТАНІ РАДОСТІ

     

    Інфантильні люди у дитячій позиції вважають світ несправедливим і наполегливо вимагають від нього виконання своїх очікувань. Тоді як зріла особистість із вдячністю та любов’ю пропускає через себе будь-який прояв життя.

    Прийняття – сила, а не слабкість. Саме прийняття є необхідною умовою духовного та особистісного розвитку кожного з нас.

     

    На курсі “Всі блага світу для мене. Як приймати себе і мир без умов” ви дізнаєтесь більше 40 терапевтичних вправ та практик, які допоможуть вам:

    • Відпустити страх оцінки та відкрити в собі джерело безумовного кохання
    • Відновити баланс давати-брати у відносинах
    • Вибачити себе за минуле і з любов’ю ставиться до досконалих помилок
    • Звільниться від самобичування та критики себе
    • Зменшити рівень перфекціонізму та навчиться насолоджуватися справжнім
    • Підвищити почуття цінності себе та самооцінку
    • Розширити канал прийняття всіх благ та збільшити фінансовий дохід
    • Створити союз із сильним чоловіком та відновити емоційну близькість у відносинах
    • Приймати неприємності як уроки та гідно проходити через життєві випробування
    • Усвідомити свої таланти та зрозуміти своє призначення

    ХОЧУ НАВЧИТИСЯ ПРИЙМАТИ СЕБЕ І СВІТ БЕЗ УМОВ!

    Кожна з нас щодня пише свою книгу прощення та прийняття. Що буде написано у вашій книжці: історія про кохання та радість чи про страждання та образу? Вирішаєте лише ви!

    Олена Запорожан, редактор сайту