Розуміння професії психолога через низьку психологічну культуру часто спотворюється. Клієнти створюють свої ілюзії про професію психолога. Як правило, це їхня ідеалізація та проекція. У цій статті ми прояснимо, які помилкові думки існують і ким психолог не є.
5 помилкових думок про професію психолога
Помилка 1. “Психолог – це гуру”
Ким тільки психолога не уявляють і гуру, і цілителем, і вчителем, і магом. Проекція на психолога, як на ідеального батька, провокує клієнта наділяти свого провідника надздібностями і нереальними якостями. Ідеалізація психолога – одна з найчастіших ілюзій. Що таке ідеалізація читайте у статті “Чому психологи розлучаються? Міфи про психологів”.
Ким психолог не є?
Цілителем, екстрасенсом, ясновидцем, знахарем, магом.
Психолог — це професійна роль, яка передбачає володіння певними знаннями, вміннями та навичками. Психолог — це фахівець із внутрішнього стану людини. Провідник лабіринтами його душі. Він володіє набором інструментів, які допомагають клієнту отримати доступ до свого несвідомого.
Результати, які отримує клієнт у вигляді позитивних змін у своєму житті або зцілення тіла, відбуваються завдяки контакту клієнта із самим собою та завдяки його готовності до змін. Консультант, як спеціаліст, створює такий терапевтичний процес, який допомагає клієнту дійти до потрібних йому результатів.
Помилка 2. “Психолог дає поради”
Найчастіша помилка щодо психолога, це сприйняття консультанта у ролі деякого мудреця. Піти на консультацію, щоб отримати готову пораду, як чинити в тій чи іншій ситуації. Але особливість професії якраз у тому й полягає, щоб не давати клієнту готових рішень зі своєї реальності, навіть експертної. А шляхом спеціальних прийомів, допомогти клієнту знайти ці відповіді у своєму внутрішньому світі. Дати готову пораду клієнту – це взяти на себе не свою відповідальність та нав’язати клієнту думки зі своєї реальності. Набагато цінніше допомогти людині почути саму себе і свою правду.
На цю тему є професійний анекдот. Приходить клієнтка до психолога і каже:
“Мій чоловік мене б’є, грошей не дає, що мені робити? Розлучатися?”
“Розлучайтеся!” — Відповідає психолог.
“Але він добрий, батько нашим дітям, він їх любить і дбає про них” — продовжує клієнтка.
“Не розлучайтеся” — відповідає психолог.
Прямих порад, як інструкцій, психолог не дає, це не професійно. Але дати варіанти рішень психолог може через притчу, метафору, анекдот, історію. Ці інструменти є мовою несвідомого. Вони, як ключі до його внутрішнього світу, допоможуть клієнту почути самого себе.
Також психолог може виступати так званим клінічним учителем, навчати клієнта здоровому світогляду або прийомам конструктивного спілкування.
Помилка 3. “Психолог — це чарівник, творець чудес”
Люди з магічним мисленням чекають на диво і швидкі зміни від першої консультації. Тим самим перекладають відповідальність за своє життя та свої зміни на психолога.
Скільки потрібно консультацій, щоби вирішити проблему?
Найчастіше запитання клієнтів.
Залежить від глибини запиту. Якщо, наприклад, запит пов’язан з вибором, і клієнту потрібно визначитися яке рішення йому найбільш правильне. То достатньо однієї зустрічі.
Якщо ж запит пов’язаний із родовими сценаріями, з Я-концепцією клієнта. Наприклад, проблеми у відносинах, невпевненість у собі, психосоматичні хвороби, то на опрацювання буде потрібно багато часу. І кількість зустрічей залежить від рівня готовності клієнта до змін та його природної ресурсності.
Також залежить від методу, який використовує експерт. Наприклад, класичний психоаналіз потребує тривалої терапії, яка може розтягнутися на роки. Професійні психологи з великим досвідом роботи, як правило, використовують у своїй роботі синтез методів та прийоми короткострокової терапії. Щоб максимально швидко, наскільки це можливо, привести клієнта до бажаних змін.
Але також слід пам’ятати, що психіка інертна, і на внутрішні зміни потрібен час. Адже трансформація після терапії відбувається на кількох рівнях.
Спочатку відбувається переписування негативної програми на позитивну у внутрішньому світі клієнта, потім завдяки діям клієнта у новій стратегії, у мозку клієнта формуються нові нейронні зв’язки. І лише після цього формується нова внутрішня реальність, яка стає звичним досвідом для людини. За часом такий процес може тривати від 21 до 90 днів.
Наприклад, запит клієнта про захист особистісних кордонів.
Перший крок —допомогти клієнту знайти в його несвідомому програму, переконання, ситуацію, яка блокує внутрішню силу та заважає захищати свої кордони та впевнено говорити “ні”.
Другий крок — допомогти клієнту перепрожити негативний досвід, переписати деструктивну програму на конструктивну. Попрацювати з Я-концепцією та батьківськими сценаріями клієнта.
Третій крок — дії у новій стратегії. Клієнту обов’язково потрібно впровадити здобутий досвід у життя. Сказати “ні” тим, кому потрібно. Захистити свої межі, діяти згідно з новою стратегією. Спочатку це будуть боязкі спроби із сильним хвилюванням. Потім, завдяки завзятості клієнта, сформується звична впевнена поведінка та навичка захищати свої особисті межі.
Як бачите, це спільна робота клієнта та консультанта. Вона вимагає високої мотивації з боку клієнта та готовності до змін.
Мій улюблений професійний анекдот, який дуже чітко показує, що без високої мотивації з боку клієнта психолог не в змозі йому допомогти.
Анекдот: “Скільки потрібно психологів, щоб закрутити одну лампочку?””Кажуть, потрібен один. Але лампочка має сильно захотіти, щоб її закрутили…”
Помилка 4. “Ти ж психолог, ти винен”
Ти ж психолог, значить ти повинен: бути ідеальним, всіх рятувати, бути святим, творити чудеса, бути надлюдиною, поводитися відповідно до моїх очікувань, бути правильним і зручним і т.д.
Особистість психолога, часто ототожнюють із професією. Щоб психологу усвідомлювати ці маніпуляції, слід розуміти свою професійну зону відповідальності. Докладніше про це у статті “Хто такий психолог і в чому суть його роботи”.
Професія психолога — це лише роль, діяльність, яка виконується, в окремий час і за обумовлений гонорар.
Безумовно, професія накладає відбиток на особистість самої людини. Професійна деформація буває і з плюсом та мінусом.
Завдяки своїй професії психолог, як особистість, легше і швидше справляється зі своїми життєвими завданнями. Йому доступні інструменти надання самодопомоги та терапевтична допомога колег. Він має здоровий світогляд і усвідомлено підтримує свою особистісну цілісність. (Щоб опанувати навички психолога, ласкаво просимо на тренерський курс).
Напрацьована роками експертність, допомагає бачити справжню суть людей та створювати зрілі стосунки.
Але також професійна навичка змушує бачити в кожній людині клієнта та його травми. Особливо на початковому етапі освоєння професії, консультувати та ставити діагнози всім оточуючим, пропонувати терапію без запиту та готовності людини. “Причиняти добро”, включаючись у роль рятівника.
Професія звужує коло спілкування. У ближнє коло спілкування входять тільки люди в “темі”, ті, хто також займається психологією, постійно розвивається і росте.
Більшість психологів, попри публічність професії, інтраверти. Ця якість допомагає їм відчувати клієнта та пізнавати себе. Тому, іноді перенасичуючись спілкуванням з людьми, вони потребують усамітнення та самотності.
Що психолог не повинен робити?
Він, як і будь-яка людина нікому нічого не винен, якщо раніше не обіцяв це.
А що повинен?
У межах своєї професії психолог має постійно проходити особисту терапію. Це обов’язкова умова для консультанта. Постійно рости та розвиватися. Освоювати нові методи та прийоми роботи, тим самим підвищуючи свій професійний рівень. Бути щасливою та цілісною людиною.
Помилка 5. “Психолог працює лише з “психами”
Уявлення про психологію, як науку, у свідомості людей тісно переплетено зі словами “псих”, “психушка”, “психіатрія”. Думка, що психологія має справу тільки з психічними відхиленнями, навіть зараз ще дуже стійка.
Психологія – від грец. ψυχή “душа”; λόγος «вчення» — наукова дисципліна, яка вивчає закономірності виникнення, розвитку та функціонування психіки та психічної діяльності людини та груп людей.
Психологія, як наука про душу, існує для самопізнання. Лише розібравшись у своїй душі, можна зрозуміти й унікальність інших людей, а також прийняти їх такими, якими вони є.
Психолог працює тільки зі здоровими людьми. Для того, щоб бути психологом, немає необхідності отримувати медичну освіту. Достатньо отримати психологічну та опанувати методиками надання психологічної допомоги. Психолог не лікує. Він надихає на зміни. Виступає провідником, помічником у пізнанні людини своєї душі.
Коуч — фахівець з мотивації та досягнення цілей. Він працює з майбутнім клієнта, допомагає постановці та досягненню цілей. Працює з життєвими цінностями, місією та смислами клієнта.
Психотерапевт — фахівець, який працює з травмами минулого, допомагає набути особистісної зрілості та цілісності.
Клінічний психолог – фахівець, який працює з прикордонними розладами психіки, застосовує технології психотерапії, часто у співдружності з лікарем психіатром.
Психіатр – лікар, який лікує тяжкі психічні хвороби, застосовуючи, як правило, лише фармакологію.
Мета психотерапії – привести клієнта до цілісності
Хто така цілісна людина?
Цілісна і психічно зріла людина має позитивну Я-концепцію, знає хто вона і чого хоче. Знаходиться більшу частину свого життя в ресурсному стані. Отримує радість від дій та творення. Усвідомлює свою авторську позицію та будує життя за власним сценарієм. В контакті зі своїми емоціями. Слідує за покликом своєї душі. До життя ставитися, як до захоплюючої гри. Викладає уроки з життєвих ситуацій. До випробувань відноситься як к досвіду, який отримує його душа. Отримує задоволення від розвитку та пізнання нового.
Ми живемо у невротичному суспільстві. І щоб бути не тільки успішною, а й щасливою людиною, без допомоги психолога не обійтися. Багато людей це давно зрозуміли. Для них користуватися послугами персонального психолога стало нормою.
Якщо у вас є сумніви, чи потрібен вам психолог. Перевірте себе за допомогою простого тесту. Тест є рядом тверджень. Зауважте для себе, чи ви згодні з цими твердженнями.
Чи потрібний мені психолог?
- Мене іноді мучить безсоння.
- Я важко засинаю.
- Часом я не знаю, чого хочу і навіщо живу.
- Мені складно створювати відносини з протилежною статтю.
- Я не прощаю собі та іншим помилки.
- Світ часто до мене несправедливий.
- Я часом почуваюся самотнім, навіть будучи у стосунках.
- Мені непросто досягати поставленої мети.
- Я трудоголік, багато працюю і мало відпочиваю.
- Мені легше віддавати, ніж приймати.
- Я часто відчуваю себе обділеним життям.
- Я займаюся не улюбленою справою, а в чому мій дар я не знаю.
- Я часто відчуваю себе негідною більшого.
- Мені гроші дістаються тяжким шляхом.
- Я боюся відкриватися і довіритися у стосунках.
- Я не подобаюсь собі зовні.
- У мене складні стосунки з батьками.
- Я часто відчуваю страх, тривогу та напруження.
- Я не почуваюся в безпеці.
- У моєму житті мало радості.
Якщо на 3 твердження відповідь: “Так це про мене”, значить, пора задуматися над готовністю звернутися за професійною психологічною допомогою. Уявіть, яким прекрасним і яскравим могло бути ваше життя, якщо ви були задоволені собою і результатами свого життя.