Джозеф Кемпбелл, американський дослідник релігії та міфології, провів унікальне дослідження. Він вивчив сотні героїчних міфів, легенд та казок народів світу. І всіх їх поєднує один сюжет — подорож головного героя та його чудового переродження. Так народилася теорія мономіфу, яку він описав у книзі «Тисячоликий герой». І сьогоднішню статтю ми присвятимо короткому огляду цього твору.
Таємниці давніх міфів: що ховається за чарівною історією?
Ми звикли розглядати стародавні міфи буквально, тому багато з них викликає здивування, навіть обурення своєю абсурдністю та жорстокістю.
Але якщо ми уявімо, що міф відображає не фізичну, а внутрішню реальність, стає ясно, що
❗ Міф – це не історія для приємного проведення часу та дозвілля.
❗ Кожен міф відображає обряд ініціації, становлення особистості, її психологічні трансформації та перемоги.
❗ У кожному міфі закладено послання, як долати кризи, пов’язані з фізичним, моральним чи духовним дорослішанням.
І Кемпбелл перший, хто виділив універсальні для міфів та казок етапи мандрівки героя. Цей шлях ми можемо спостерігати і в житті кожної людини.
- Вихід зі звичного стану, сепарація – герой вирушає у мандрівку, героїня вирушає до лісу за наказом мачухи. Цей етап характеризується руйнуванням колишніх вірувань. У міфі це символізується буквальним покиненням, втечею, мандрівками та поневіряннями героя. Цей етап відокремлення від усього, що було рідним та звичним.
- На межі – проміжний стан. Старий світ зруйновано, новий ще не створено. На цьому етапі герой відчуває розгубленість та втрату ґрунту під ногами. Але якщо він продовжить свою подорож, його чекає третя стадія.
- Відродження – апофеоз могутності та сили героя. Герой у нагороду за пройдені випробування отримує дари: якусь унікальну здібність, красу, магічні вміння, царський сан, одружується з принцесою тощо.
Ці етапи можуть скорочуватися, трансформуватись, обростати новими подробицями, але структура зберігається. Завжди є обраний, герой – чоловік чи жінка, який вирішує вийти за рамки повсякденного життя в область дивовижного та надприродного. Він стикається з труднощами, але не відступає, продовжує свій шлях. І в кінці перемагає, досягає мети, набуває щастя. Повертається з дарами додому та ділитися ними з людьми.
Так відбувається одвічний кругообіг становлення світобудови та людини:
- Світ кидає виклик особистості, щоб вона зростала та розвивалася.
- Особистість, знаходячи нові вміння, ділиться ними зі світом, покращуючи та трансформуючи його.
«Хоча дорога міфологічного героя може проходити над землею, вона завжди веде всередину – у глибини, де долається прихований опір і відроджуються давно втрачені, забуті сили, необхідні перетворення світу»
Розглянемо тепер детальніше етапи подорожі героя. Схема Джозефа Кемпбелла допоможе вам розібратися
- У чому сенс усіх наших життєвих випробувань та труднощів?
- Як навчитися вчасно чути сигнал від Всесвіту, щоб не доводити до тяжких наслідків?
- Що робити в моменти, коли здається, що все звалилося і немає сил йти вперед?
- Як не йти у псевдодуховність і чим це небезпечно?
Відповіді ці питання вже давно вивчені нашими предками. «Немає необхідності пускатися в цю ризиковану подорож поодинці; бо перед нами пройшли герої всіх часів; лабіринт ретельно вивчений; нам лише слід дотримуватися дороговказу, що відзначає стежку героя».
Поклик до мандрів або Чому випадковості не випадкові?
«Промах – зовні чиста випадковість – відкриває перед людиною несподіваний світ, і він стикається з силами, які навряд чи здатний одразу зрозуміти»
Будь-яка помилка, труднощі, проблема запрошує нас до дивовижної подорожі всередину себе. Вона є провісником нової долі. Але в той момент, коли ми проживаємо свою невдачу, поразку, ми сприймаємо все в похмурішому світлі.
Нам здається, що
- світ несправедливий
- це покарання
- потік проблем нескінченни
- і ми ніколи не випливемо з цієї трясовини невдач
Ми звинувачуємо себе, світ, інших людей. І навіть не здогадуємося, що стоїмо на порозі дивовижних перетворень.
Помилка, прикрий промах — ніколи не є випадковістю. Вони результат наших пригнічених бажань і конфліктів. Глибоко в душі ми прагнемо змін, але боїмося зізнатися собі. Нам страшно йти в невідоме, ми боїмося реакції оточуючих, ми сумніваємося у собі та у своїх силах. І тоді в гру входить «випадок». Ми «раптом» опиняємось без грошей, без роботи, без партнера, без здоров’я. Тоді у нас просто немає вибору — ми йдемо у вирішення проблеми.
Коли наше життя сходить зі звичних рейок і ми стикаємося з труднощами, знайте це ваше запрошення до внутрішньої подорожі.
- Незалежно від того, наскільки великий цей поклик (на рівні відчуттів чи реальних проблем)
- Незважаючи на який стадії життя він приходить (ви тільки піднімаєтесь на вершину або вже досягли мети)
Цей поклик завжди сповіщає початок таїнства перетворення.
«Коли звичні обрії життя стали тісні; старі концепції, ідеали та емоційні шаблони вже не годяться; настав час переступити поріг».
І якщо людина приймає цей виклик, йде за покликом, то їй на допомогу відразу відгукуються вищі сили. Ми ніколи не залишаємось одні зі своїми проблемами, завжди поруч наші Вищі помічники. У міфах і казках це найчастіше давня стара чи старий. Вони дарують герою якийсь чарівний предмет, який допомагає впоратися із труднощами на шляху до мети.
Якщо поклик залишився без відповіді, то подальша доля героя перетворюється на драму.
Як це відбувається? Ми відчуваємо внутрішній дискомфорт, але замість того, щоб розібратися з ним, ми
- переключаємо увагу на інші інтереси (йдемо в залежності)
- пригнічуємо емоції (йдемо в голову)
- починаємо жити життям інших людей (йдемо в рятівництво)
До чого це веде?
- Виникнення неврозу
- Дрібні проблеми переростають у катастрофу
- Поступово втрачається радість
- Життя здається безглуздим
- Ми перетворюємося на жертву, не здатну діяти і приймати свої рішення
«Все, що він може – це створювати нові проблеми для себе і очікувати наближення свого краху» Міфи та казки всього світу чітко показують нам, що будь-яка відмова прийняти виклик, закінчується саморуйнуванням і загибеллю героя.
«На межі»: як наважитися на зміни?
- Після того, як ми відгукнулися на поклик
- Зробили крок у незвідане
- Прийняли зобов’язання йти до кінця
- І щомиті робимо дії щодо втілення свого задуму
Рано чи пізно ви прийдете до етапу, який Кемпбелл назвав «перетин порога».
Це якийсь рубікон, риса, за якою суцільна невідомість. У міфах цей етап представляється у вигляді переходу буквально з одного світу в інший (зі світу живих у мертвий або темний ліс, де водяться чудовища). Всі ці образи – зачарований ліс, підземне царство, пустеля, морські глибини, те, що вселяє страх герою, насправді є проекціями несвідомого. У них зберігаються всі наші внутрішні «потвори», «демони», те, що ми приховуємо навіть від самих себе.
Щоб перейти цей рубіж, потрібна внутрішня сміливість. Щоб зустрітися віч-на-віч зі своєю тінню, потрібна відвага. Після цього немає шляху назад. Якось переступивши цей поріг, у вас є тільки одна можливість — йти вперед. І це багатьох лякає. Тому більшість людей вважають за краще залишатися у звичному світі, де все передбачувано, звично та безпечно.
«Звичайна людина більш ніж задоволена тим, що залишається в межах зазначених кордонів, вона навіть пишається цим. І громадська думка дає йому всі підстави побоюватися найменшого кроку до невідомого».
Але не ризикуючи, ми ризикуємо в сто разів більше. У стародавніх міфах, всі мандрівники, які виявляли боягузтво перед обличчям варти (істот, що охороняли ворота переходу з одного світу в інший), гинули. Аналогічно і в житті: якщо ми пригнічуємо, заперечуємо свої темні частини особистості, рано чи пізно вони візьмуть гору над нами. Різні залежності, психічні розлади, депресія, нещасні випадки з тяжкими наслідками — все це лише наслідок нашої втечі від самих себе.
- Але якщо ми насмілюємося піти в глибину
- Не відступаємо, а приймаємо будь-які свої прояви
- Визнаємо не тільки свої добрі риси, а й помилки, вади, пристрасті
- Коли ми зрікаємося жорсткого поділу на добре і погане, й приймаємо світ і себе у всьому його різноманітті
Монстри розвіюються, і ми знаходимо справжню свободу.
«Завжди і всюди пригода – це перехід за завісу, що відокремлює відоме від невідомого; сили, що стоять на кордоні, є небезпечними; мати з ними справу – ризиковано; проте перед кожним, хто має впевненість і відвагу, ця небезпека відступає»
Що вам допоможе перейти цю межу та подолати страх змін?
1. Пам’ятайте, що бездіяльність набагато небезпечніша. Заперечуючи проблему, ми лише посилюємо її.
2. Випишіть свої успішні ситуації, де ви змогли впоратися. Якщо ви тоді змогли, можете і зараз. Спирайтеся на цей досвід у важких ситуаціях.
3. Використовуйте афірмації:
- Я завжди в повній безпеці.
- Я завжди під захистом Творця.
- Я захищена Господом Богом.
- Що б не відбувалося, зі мною все гаразд.
- Я благословенна по праву народження на щасливе життя.
- Зі мною все добре, а буде ще краще.
- Що б не трапилося я впораюся.
Виберіть фрази, які вам відгукуються.
4. Бачити підтвердження безпеки у реальному світі. Вищі помічники завжди відгукуються на наше прохання про допомогу. Але через внутрішній стан тривожності ми цього не помічаємо. Тому добре завести блокнот, де ви будете записувати ситуації, коли Бог «ніс вас на руках», коли ситуації вирішувалися на вашу користь, коли ви відчували підтримку вищих сил.
Етап ініціації чи фаза випробувань
Щойно герой долає поріг і входить у невідомий світ, починається фаза випробувань, найскладніший етап подорожі.
- СПОКУСА
Насамперед герой переживає сумніви у правильності вибору. На цьому відрізку подорожі ускладнюються проблеми, які стояли перед героєм на етапі перетину порога:
- Чи готовий я насправді заплатити необхідну ціну за мрію?
- Що я виберу брехню чи правду, душу чи его, шлях чесноти чи пороку?
Для цього в міфах використовуються образи богинь-людожерів, казкових істот «прекрасних зовні і жахливих усередині». Всі вони різними способами спокушають героя відмовитися від свого рішення, зрадити себе. І якщо він піддасться їхнім чарам, вони знищують героя.
- ЗУСТРІЧ З ВНУТРІШНІМИ ДРАКОНАМИ
Після іспиту на відданість своєму рішенню, герой стикається з більш серйозними противниками – драконами, чудовиськами, зовнішній вигляд яких вселяє страх. На символічному рівні ці образи — це наші страхи, внутрішні конфлікти та травми. Вся та неприваблива правда про нас, тіні минулого, від яких ми намагалися втекти, постають перед нами. Дуже важливо, щоби на цьому етапі з вами був експерт, професійний психолог. Самостійно неможливо впоратися в тому потоку болю, який ми роками зберігали в закутках своєї душі. Але таке внутрішнє чищення необхідно зробити, якщо ми хочемо вийти Переможцем із цієї ситуації.
«Уявлення про те, яким має бути життя, рідко відповідають тому, яким воно дійсно є. Ми схильні швидше все прикрашати і тлумачити на свій розсуд; всіляко переконуючи себе, що всі ложки дьогтю в бочці меду, всі волоски в супі є виною когось іншого, неприємного і відразливого»
ОЗНАКИ ФАЗИ ВИПРОБУВАНЬ
З чим ви можете зіткнутися на етапі випробувань?
- Станом втраченості та повної невизначеності
- Втратою орієнтирів та будь-якого розуміння куди йти, що робити
- Руйнуванням старих моделей поведінки, уявлень про себе, світ, інших людей
- Чергою невдач, поразок, помилок
- Нескінченним потіком проблем: не встиг вирішити одне питання, як з’являються два нових
- Конфліктами з оточуючими
Якщо ви зараз проходите через цей етап, пам’ятайте
- Що все минає, і це пройде.
- Коли ви хочете здатися, найчастіше ви стоїте за крок від нагороди.
- Просто продовжуйте йти. Не завмирайте.
- Не залишайтеся самі зі своєю проблемою. Звертайтеся за психологічною допомогою до експертів. Ви завжди можете написати в нашому Антикризовому чаті та отримати підтримку від Маргарити Мурахівської та учасниць.
- Всесвіт завжди на нашому боці. Подивіться, яку підтримку ви отримуєте зараз від Всесвіту?
Нам дається все необхідне для того, щоб ми впоралися з випробуванням. Головне – вибрати позицію Автора, Творця свого життя.
Повернення додому: про пастку псевдодуховності
Здолавши випробування, герой отримує нагороду. казках і міфах це чарівні скарби, весілля на принці/принцесі, отримання суперздібностей. Але головна нагорода — сама трансформація героя, знання про себе та світ. Отримані дари героя є здобуттям не чогось нового, а повернення втраченого, не першовідкриття, а відкриття заново. Мудрість і велич героя після закінчення випробувань відбивають ідею могутність самості. За Юнгом самість — початкова сила, дана від природи, цілісність. Вирушаючи за пошуками нового, ми розуміємо, що всі ресурси, багатства є в нас самих.
«Шукані та з ризиком завойовані божественні сили розкриваються перед нами, як існуючі в серці героя. Він «царський син», який дізнався, хто він є насправді, і разом із цим став господарем властивої йому сили – «Божим сином», який спіткав всю повноту змісту цього титулу».
Однак, пригоди героя не вичерпуються з його перемогою. Завершальна фаза подорожі героя – повернення додому. Адже мета шляху героя — це не просто процес переродження однієї окремої людини, а й усієї спільноти. Герой повинен повернутися з придбаними дарами додому і поділитися ними зі світом.
І цьому етапі може виникати великий опір.
- Герой втомився і хоче спокійно жити, «просто насолоджуватися результатом своєї праці»
- Йому страшно, що його нового не ухвалять, відкинуть, не зрозуміють.
- Або він навпаки йде в гординю «Я освічений, а ви ні»
І таких прикладів, які відмовляються повернутися додому і служити на благо світу, є чимало.
Перша проблема повертається героя полягає в тому, щоб після переживання вищої божественної благодаті (це те саме ірраціональне почуття безмежної любові, прийняття внутрішньої сили) ми повинні повернутися в реальний світ, де є несправедливість, зрада, смерть. «Найлегше просто довірити людське суспільство дияволу, а самому повернутися в божественну кам’яну обитель, закрити двері і замкнути її на засув»
І якщо герой відмовляється від повернення, то до нього приходить посланець, щоб забрати його. Поки людина жива, життя закликатиме її.
- Незалежно від того, чи рятують героя ззовні (пробуджує героя від сну якийсь випадковий мандрівник)
- Або його женуть уперед особисті мотиви (борг повернути викрадену принцесу додому)
Він має завершити коло і зі сфери містичного повернутися до реального світу. Йому ще належить тримати удар перед невіглаством, обуренням суспільства. І це останнє випробування героя.
- Як втілити у життя істини, які неможливо описати словами?
- Як перекласти мову розуму одкровення, що ми отримали у світі почуттів?
- Як у двомірної реальності уявити тривимірну форму?
Дуже яскраво можна спостерігати це у моменти, коли ми завершуємо якийсь тренінг. Ми надихнуті змінами, але повсякденна рутина незабаром нас засмоктує. Ми зазнаємо поразки, намагаючись запровадити нову модель поведінки. Зіштовхуємося з нерозумінням з боку близьких. Отримана рівновага втрачається, душа вагається, і ми зазнаємо поразки.
Тому так багато тих, хто ходить із тренінгу до тренінгу, але їхнє життя не змінюється. Мало просто знати, чи важливо це застосовувати. На завершення своєї пригоди, герой повинен витримати зіткнення зі світом повсякденності. І в результаті поєднати два світи воєдино: несвідоме та свідоме, світ непізнаного та повсякденного.
«Свобода переміщатися у напрямі через кордон світів, з перспективи явищ часу у перспективу каузальної глибини і назад – не оскверняючи принципи одного світу принципами іншого й водночас дозволивши розуму пізнати одне у вигляді іншого – є талантом майстра».
Отже, ми сьогодні розібрали шлях героя, який багаторазово повторюється протягом усього нашого життя: Поклик до мандрівок — Подолання порога — Випробування — Нагорода — Повернення додому. Чи робимо ми його свідомо чи нас змушує життя — від цього залежить кінцевий результат подорожі. Зміни неминучі. Проблеми необхідні. Але ми можемо обирати нашу реакцію на них.
На прикладі книги Джозефа Кемпбелла «Тисячоликий герой» ми розглянули лише один із законів Всесвіту — закон циклічності. Усе у світі, у природі, у житті підпорядковано певної періодичності.
А це означає, що
- Ми не можемо перестрибнути з рівня до рівня. Весна не настане без зими. Ми не можемо отримати нагороду, минаючи випробування та внутрішню роботу над собою. А якщо і хтось переконує нас у протилежному – це ілюзія. Не шукайте швидких результатів, вони швидкоплинні. Працьовитість, завзятість і терпіння — ось 3 ключі, які необхідні для довгострокового успіху.
- Потрібно прагнути не зовнішньої, а внутрішньої стабільності. Ніщо не вічне: будь-які проблеми, коли-небудь завершуватися, так само як і успіх. Життя — постійний рух, низка подій, що постійно змінюються, і нових викликів. Тому всі наші спроби надати їй стабільної, передбачуваної, статичної форми приречені на провал. Шукати стабільністо ззовні — це все одно, що малювати картини на піску, їх все одно змиє хвилею непередбачуваності. Це є закономірним. Тому краще присвячуйте час набуттю внутрішньої стабільності. Тоді ніякі вітри змін не зможуть вас поламати!
- Якщо ви хочете більше дізнатися про принципи, за якими живе Всесвіт
- Бажаєте розібратися, чому у вашому житті відбуваються певні події
- Від яких внутрішніх процесів залежать ваші зовнішні результати
- Чому ви не маєте те, чого прагнете
То запрошуємо вас на курс «Закони Світобудови, як збудувати гармонійні стосунки з Богом».
- Вас чекають 3 ефіри
- 26 законів світобудови
- 19 принципів процвітання у будь-якій сфері
- Аналіз чеснот і вад: як через них розвивається наша душа
Це не класичний тренінг із вправами на набуття певних навичок. Тут ми поринаємо в принцип «зсередини-назовні»: яким мені потрібно бути, щоб бажане прийшло в моє життя. Тренінг ґрунтується на тих духовних істинних, що ми зазвичай знаходимо у духовних напрямках. Але тут ми не просто пасивно вивчатимемо їх, а впроваджуватимемо у своє повсякденне життя.