Соціум мотивує отримувати високі результати через завзятість, силу волі та трудоголізм. Внаслідок цього багато жінок вдаються до крайнощів, виявляючи себе або через досягаторство, або йдуть в інфантильність і позицію жертви. У сьогоднішній статті я розповім вам про третій шлях, завдяки якому ви збільшите свою внутрішню силу, прискоріть реалізацію бажаного, діючи у своїй природі.
Щаслива чи успішна: як стають заручниками цілей
Існує уявлення, що досягнення цілей неминуче призведе нас не лише до покращення якості життя, а й до щасливого емоційного стану. Тому часто фокус уваги свідомо спрямовується на результат, а не на процес. У результаті успіх та гроші є, а щастя немає. Але успіх у такому разі перетворюється на псевдоуспіх, якщо немає задоволеності від процесу і радості в душі.
Виявляється вся справа у балансі чоловічих та жіночих енергій усередині нас. Жіноча енергія у нас розквітає завдяки посиленню та становленню фігури Внутрішнього чоловіка. Саме він відповідає за нашу здатність ставити цілі та втілювати їх у реальність. Якщо внутрішній чоловік травмований і нересурсний. Тоді жіноча енергія заміщається гіперматерінською і включається режим виживання.
З яких причин жінки втратили контакт зі своєю природою і перетворилися на загнаних коней у гонитві за визнанням та успіхом.
1. Історичні передумови
Багато століть жінки перебували у соціальній нерівності з чоловіками. За часів патріархату жіноча сила всіляко утискалася та пригнічувалася. Лише у минулому столітті жінки здобули свободу та рівні соціальні права з чоловіками. Ось тільки наше несвідоме зберігає досі деструктивний родовий сценарій, в основі якого лежить недовіра до чоловічого світу.
2. Взаємини з батьком
Батько – перший чоловік у житті жінки. Саме він безпосередньо впливає на формування субособистості нашого Внутрішнього чоловіка. Коли батько з якоїсь причини не зміг виконувати по відношенню до дочки ключові батьківські функції, а саме: не піклувався, не забезпечував, не захищав, то жінка втрачає зв’язок зі своїм чоловічим початком.
Якщо батько проявляв себе як тиран або висловлював невдоволення з приводу народження дівчинки, то у несвідомому майбутньому жінки формуватиметься переконання: “Жінкою бути не можна” і таким чином відбуватиметься відмова від своєї природи. А також відбудеться втрата базового почуття захищеності і жінка захищатиметься програмами “Я сама”, “Нікому довіряти не можна”, “Чоловіки небезпечні”.
Втрата контакту зі своєю природою призводить до формування сценарію “Завжди бути гарною та зручною”, або стати такою ж як чоловік, холоднокровною та жорсткою. Так і народжуються інфантильні жінки та жорсткі досягаторки.
3. Система виховання
З дитинства нас вчать тримати фокус на зовнішніх здобутках та результатах. Дії здійснюються через силу волі та подолання. До першого класу ми приходимо з тягарем покарань: “Ти ж дівчинка, а тому має бути акуратною, добре вчитися, бути вихованою…” Ця стратегія переноситься у доросле життя вже як прагнення ідеалу у всіх сферах життя, що будується на комплексі недостатності.
Школа керується чоловічими принципами успіху, такими як цілепокладання, суперництво, оцінне сприйняття себе. Це призводить до народження помилкового переконання, що активність = успіх. Тоді як пасивність завжди засуджувалась суспільством і прирівнювалася до дармоїдства і дозвільного проведення часу. Насправді вся річ у балансі. Адже без пасивності (видиху, паузи, відпочинку) не буде активності (вдиху, руху, енергії).
Будь-які прояви похвали були спрямовані на оцінку результату та дій, а не на особистість. Натомість критика завжди була спрямована не на вчинки та дії, а на оцінку особистості. Надалі саме результати, а не наші дари та здібності, наші особисті якості стануть мірою рівня нашої реалізованості. Причина цього — в умовному коханні, яке всі ми певною мірою отримали від батьків. Коли любов і увага стає нагородою за певні досягнення, поступово це призводить до втрати самої себе. Наслідуючи концепцію умовного кохання в дорослому житті ми вибираємо маску, якій відповідає набір певних цілей та бажань. Оскільки вони не відображають завдання нашої душі, то всередині мучить почуття постійного занепокоєння. Воно забирає вашу життєву енергію, і тоді ми можемо діяти лише на силі волі, зчепивши зуби.
Як народжується ГіперМати та в чому її небезпека?
Коли ми втрачаємо почуття безпеки, то в нашому несвідомому вмикається природний страх смерті. Саме страх не вижити запускає гіперматеринську структуру. Включаються авторитарні, агресивні, сили, що придушують, а також і безмежна самовідданість.
У психології гіперматеринський комплекс було досліджено ще Карлом Юнгом і символічно представлено у вигляді дракона чи павука. Ця субособистість виконує функцію збереження та орієнтована на результат. Її головна місія – тримати все під своїм контролем.
Оскільки оточуючих вона сприймає як дітей, всі завдання виконує самостійно. ГіперМати прагне зробити свою роботу та роботу за іншу людину, адже “хто якщо не я це зробить так, як потрібно?”
Нею рухає внутрішнє побоювання не впорається, не отримати чогось вчасно, не встигнути… Стан нестачі компенсується агресією. Одночасно з цим активізується страх перед майбутнім, створюючи тривогу та постійне побоювання “Як би чого не вийшло?” ГіперМати рухають псевдо чоловічі якості такі як жорсткість, надмірна активність, непохитність, які до певного моменту можуть створювати видимість соціального успіху. Але! жінка з гаперматеринським комплексом не здатна чути себе та піклуватися про себе, тому зупиняється лише коли падає від утоми.
З ГіперМати неможливо домовитися, її можна лише перемогти. Саме це і відбувається на символічному рівні в казках, коли Іван Царевич іде на битву з Драконом і перемагає його, звільняючи свою кохану, а насправді жіночий початок у собі. Щоб це сталося у структурі особистості, Внутрішньому чоловікові необхідно духовно зміцніти і взяти відповідальність, тим самим перемогти тривожний та агресивний гіперматеринський комплекс.
Як отримувати результат, дотримуючись жіночої природи?
Ми вже з’ясували, що відсутність безпеки пов’язана із незрілістю Внутрішнього чоловіка. Тому насамперед необхідно вирощувати та посилювати цю субособистість у собі. Саме він дає нам силу рухатися вперед, при цьому реалізуючи себе без надриву та вчасно даючи паузу для відпочинку. Вищий пілотаж — коли ви рухаєтеся до своїх цілей, насолоджуючись процесом і кайфуючи від результату.
У цьому вам допоможуть такі принципи.
1. Ставити цілі лише виходячи зі своїх справжніх бажань
Це означає йти за розумом, а не за умом. Ви реалізуєте лише бажання, які відбивають глибинні потреби вашої душі. Всесвіт завжди виділяє ресурс для реалізації. Відокремити бажання серця від бажань, нав’язаних соціумом вам допоможе проста практика.
Заплющте очі і уявіть, що ваші наміри реалізувалися. Що ви при цьому відчуваєте? Якщо у вас виник стан радості, захоплення, відчуття тепла по тілу, значить справжнє бажання. Якщо ви відчуваєте дискомфорт, занепокоєння, тривогу, то швидше за все ці цілі йдуть від розуму. Вони завжди реалізуються у боротьбі та задоволення від їх виконання ви не отримаєте.
2. Вибрати авторську позицію
Стан потоку виникає саме у той момент, коли ви усвідомлюєте, що керуєте своїм життям. Коли ви знаходитесь в стані творця свого життя і прагнете реалізувати щось, що є для вас цінним та важливим. Ви настільки захоплені своєю діяльністю, що в цей момент відбувається глибокий процес злиття з творчою енергією Всесвіту і при цьому переживаєте величезний стан щастя.
У вас незмінно виникатимуть труднощі, адже таким чином Всесвіт перевіряє ваші цілі на істинність. І разом з тим, коли ви в потоці, то будь-які перешкоди приносять вам задоволення, оскільки дозволяють глибше розкрити свій потенціал.
3. Формувати проміжні цілі та винагороджувати себе за їх виконання
Коли результат у довгостроковій перспективі, важливо позначити кілька точок шляху до нього. З їхньою допомогою ви визначаєте вірність та результативність свого руху. Коли ви бачите навіть невеликі покращення, енергія натхнення приваблює вас до мрії. Тоді вам не потрібна сила волі, пристрасне бажання веде вас.
Наше прагнення до задоволення закладено у нас генетично і на інстинктивному рівні забезпечує наше виживання як виду. Тому відстрочка винагороди до певної міри може бути корисною. Але коли вона знаходиться в далекому майбутньому, то ви стаєте вразливими та безпорадними перед зовнішніми силами. Ви частіше можете піддатися спокусі не зробити сьогодні заплановану дію, адже миттєве задоволення сильніше за довгострокову перспективу.
4. Пам’ятати про накопичувальний ефект
Коли ви даєте собі поблажку, то з часом вона перетворюється на звичку не стримувати обіцянки перед собою. Таким чином ви самі саботуєте виконання своєї мрії. Цінність мистецтва дрібних кроків недооцінена саме тому, що прості дії не мають істотного впливу на даний момент. Формула накопичувального ефекту полягає в регулярних щоденних діях + система + час = результат у чудовому ступені.
5. Спиратися на свої таланти та переваги
Ваші дари – ваша сила. Коли ви знаєте свої переваги, ви стаєте незалежними від соціальної думки. Ви знаєте, що дана мета досяжна, оскільки маєте необхідні для її втілення навички. І навіть якщо обрана сфера для вас нова, здорова самооцінка дозволяє вам легко оволодіти необхідними інструментами.
6. Слідкуйте за зворотним зв’язком
Коли ви починаєте рух до своєї мрії, навколишній світ миттєво реагує на ваші зміни. Зворотній зв’язок допомагає вам позбутися ілюзій та гордині, дозволивши реально оцінити ефективність обраної стратегії. Якщо немає результату, то ви робите щось не те. Тут важливо не виявляти завзятість, а діяти розумно та гнучко.
7. Регулярно приділяйте увагу своєму тілу
Іноді апатія та прокрастинація мають цілком фізіологічні причини: важка їжа, малорухливий спосіб життя, зашлакованість організму. Енергія, яка могла йти на досягнення мети, використовується тілом для подолання наслідків неправильного способу життя. Регулярна лазня, фізичні навантаження, дотримання водного режиму дозволять багаторазово збільшити вашу енергетику.
8. Робити все з любов’ю
Це, мабуть, найважливіший фактор на шляху до мети. Наскільки ваша мета екологічна? Її виконання принесе вам користь і світ? Саме кохання — є платою за реалізацію мрії. Якщо ви рухаєтеся до мети з любов’ю, то Всесвіт буде благоволити вам. Світ зацікавлений у тому, щоб кохання ставало більше. І якщо ви реалізуєте це завдання, втілення бажання завжди приноситиме вам радість і задоволення.
Коли ви живете у своїй правді і в любові до себе, ваші цілі будуть реалізовуватися з неймовірною швидкістю. Цілі – потужне джерело трансформації та створення змін, лише в тому випадку, якщо є цінними для вашої душі. Здорова, зріла мотивація ґрунтується не так на зовнішній винагороді, як на внутрішньому задоволенні життям.
Цілі та мрії дано нам, щоб пізнати себе і розкрити свій потенціал. У реалізації мети немає сталості, єдине, у чому ви можете бути впевнені — ваш внутрішній світ зміниться. Іноді це може супроводжуватися болем, але її вогонь буде очищаючим і незмінно призведе до бажаного щастя!
Автор , Олена Запорожан
