Емоційна близькість — контакт між партнерами на рівні душ, який створює справжнє, безумовне кохання. Як показує досвід, стосунки на такому рівні вимагають сміливості та особистісної зрілості. У цьому вам допоможуть 5 книг, у яких глибоко розкриваються ключові етапи вибудовування щирих взаємин із собою та з партнером.
Ліз Бурбо “Кохання, кохання, кохання. Про різні способи поліпшення відносин, про прийняття інших і себе” 2008
Вміння говорити про свої почуття – перший щабель до створення емоційної близькості. Часто, вказуючи на недоліки партнера, жінка думає, що цим демонструє свою щирість. Насправді, засуджуючи іншого, ви знімаєте із себе відповідальність, очікуючи, що причину ваших страхів вирішить хтось інший. Мотивом ваших вчинків є обумовленості, хибні переконання, створені Его.
“Его завжди має знайти винного: якщо не нас самих, то когось іншого. Воно не може просто спостерігати. Воно має завжди бачити ситуацію хорошу чи погану — так воно харчується”.
Відносини — це духовний шлях, де ваш партнер не прагне заподіяти вам страждання, а дає змогу зцілити минулі травми. Автор стверджує, що початкові спроби послабити контроль Его можуть закінчуватися поразкою. І це нормально. Важливо в цей момент дати собі на це право і бути більш терплячою до себе.
Після прочитання книги ви зрозумієте, яка існує різниця між прийняттям та покірністю, любов’ю до себе та егоїзмом. Навчіться приймати ситуації, цінність яких особливо складно побачити з першого погляду (хвороба, смерть, втрата тощо). Отримайте чіткий алгоритм прощення себе та оточуючих, використовуючи силу божественного кохання.
Ілсе Санд “Страх близькості. Як перестати захищатися та почати любити” 2017
Емоційна близькість реалізується завдяки поєднанню двох якостей — цінності себе та щирості. Щоб мати сміливість відкрити своє серце, потрібна наявність міцного внутрішнього стрижня. У його основі — висока самооцінка та почуття власної гідності. Міцні внутрішні опори дозволяють відкрито говорити про свої почуття, адже тоді ви почуваєтеся в безпеці. Ви знаєте, що за необхідності зумієте себе захистити.
Тільки чому, мріючи про близькість, ми схильні залишатися на самоті чи впадати у залежність від партнера? Ілсе Санд стверджує, що є кілька причин, одна з яких стратегія самозахисту. Минулий болісний досвід спонукає вас усвідомлено чи ні дистанціюватися від свого внутрішнього світу. Тим самим ви саботуєте власні спроби створити відкриті відносини.
Механізми самозахисту формуються у дитинстві, допомагаючи вам зберегти фізичну та емоційну цілісність. Вже в дорослому житті, відчуваючи потребу в задоволенні будь-якої внутрішньої потреби, ви пригнічуєте її і вдаєтеся до звичного патерну поведінки. Вами керує не кохання, а страх та інстинкт виживання.
“Шлях з лабіринту самозахисту пролягає через пізнання. Достатньо дізнатися про існування неусвідомлених стратегій самозахисту – і ми відразу починаємо помічати власні стратегії”.
Щоб створити зрілі стосунки, потрібно зцілити минулий біль, знайти в собі сили знову відкрити своє серце та дозволити собі бути вразливою.
Дженні Міллер “Особисті кордони. Як їх встановлювати та відстоювати” 2018
Приймаючи свого партнера, ви даєте йому право просто бути собою та гармонійно виявлятися у своїй природі. При цьому ви не дозволяєте йому те, що порушує ваші особисті межі.
У цій книзі розглядається питання встановлення особистих кордонів з урахуванням трансактного аналізу.
“Кордони потрібні не для того, щоб відокремитися від інших, а щоб не забувати про себе”.
Відсутність особистих кордонів утримує ваші стосунки лише на рівні рольових. В їх основі немає щирості. Обидва партнери обирають шлях прихованих маніпуляцій, граючи у свої ігри чи підтримуючи гру партнера. У сценарії гри, де лідируючу позицію займає Батько або Дитина, стосунки сприймаються як спосіб уникнення особистої відповідальності.
Справжнє кохання проявляється у повазі як своїх бажань і потреб, так і свого партнера. Лише зайнявши дорослу позицію, чітко окресливши особисту відповідальність, ви можете створити близькість у відносинах. Наявність здорових особистих кордонів дарує волю. Дозволяючи собі бути справжньою, ви даруєте свободу та своєму партнеру жити так, як він хоче, а не так, як ви хочете.
Тацунарі Йота “Вона не пояснює, він не здогадується. Японське мистецтво діалогу без сварок” 2018
У відносинах важливо не замовчувати сварки, а промовляти те, що вас не влаштовує. Пригнічуючи негативні почуття, ви цим руйнуєте відносини. Адже як партнер може зрозуміти, що зробив вам боляче? Коли ви приховуєте свої справжні почуття, ви зраджуєте себе, свого чоловіка та вашу любов. Він не здогадується про ваші переживання. Не заявляючи про свої переживання, ви йдете в інфантильну позицію, має ілюзію, що він повинен здогадатися про все сам.
Через особливості психіки чоловіки й жінки по-різному вибудовують модель спілкування. “Японський Джон Грей” виявив 36 основних джерел конфлікту та на основі наукового підходу створив стратегію спілкування, використовуючи при цьому знання про гендерний підхід.
“Немає необхідності на всі 100% розуміти, як думає протилежна стать. Залишимо осторонь своє невдоволення: «Чому він сам не здогадується?», «Чому вона прямо не могла про це сказати?» і навчимося перекладати думки зрозумілою з іншого боку мову ” .
Жінка слідує за інтуїцією, їй звично довіряти почуттям. Чоловік векторний за своєю природою, йому простіше ставити цілі та досягати їх. Чоловікам властиво концентруватися на одній справі, а жінка може включати до свого поля одночасно кілька дій. Чоловік звик апелювати до логіки, тоді як жіноча формула буття – відчувай та відчувай.
Ключова причина більшості розлучень – відсутність навички конструктивного спілкування. Прямо, чітко і ясно заявити про те, що вас турбує, зберігаючи при цьому повагу до партнера — найкраще рішення, яке допоможе уникнути взаємних закидів і претензій.
Маргарита Мураховська “Як знайти своє кохання” 2008
Ця книга підійде всім: хто перебуває у пошуку рідної душі; тим, хто мріє здобути щастя в подружньому житті і тим, хто, можливо, розмірковує про розлучення. У ній міститься арсенал технік та законів побудови зрілих та глибоких відносин.
Наш Всесвіт гармонійний. Ваш партнер є дзеркалом та відображає вашу внутрішню суть. Якщо існуючі стосунки приносять вам страждання, то насамперед необхідно визнати свою причинність у створенні цієї ситуації. Тримати фокус на собі, а не намагатись змінити партнера.
Довіра – ключ до створення щасливих стосунків. Зворотний бік довіри — контроль, народжений страхом бути покинутим. Тоді жінка живе в ілюзії можливості покращити чоловіка, обираючи роль Спасительки. Ви боїтеся втратити кохання, тому граєте роль хорошої дівчинки. Або впадаєте в ревнощі, проеціруя на партнера свій страх недоотримати любов. Тільки чим більше ви контролюєте, тим швидше наближаєте розрив відносин. Будьте щирими. Краще зізнатися, що ви боїтеся втратити партнера і працювати зі своїм страхом, ніж кидатися звинуваченнями та претензіями.
“Кохання схоже на рослину, яка або росте і цвіте, або в’яне і вмирає. Щире спілкування схоже на воду, без нього рослина не може вижити”.
Говоріть своєму партнеру про те, що ви відчуваєте, про свої бажання, потреби. Озвучуйте подяку від щирого серця, а не бажаючи отримати щось натомість. Ваше завдання – наповнити себе любов’ю, щоб ви могли із задоволенням віддати її своєму партнеру.
Наші стосунки можуть стати джерелом щастя, божественної благодаті або бути джерелом найсильнішого болю. Ці книги лише ваші помічники, вони не є панацеєю. Моделі, якими ви вибудовуєте свої відносини, живуть у вашому внутрішньому світі. Вкладаючи свою енергію у пізнання законів відносин, ви тим самим виконуєте головне завдання втілення на Землі – навчитися приймати та любити безумовною любов’ю себе та світ. Щастя вже всередині вас, воно починається і закінчується в гармонійних, відкритих, щирих відносинах зі своїм чоловіком і перш за все – з собою.