Ви мрієте звільнити більше часу для важливих справ? Ви шукаєте спосіб, який допоможе отримати баланс між самореалізацією та відносинами? Рішенням є вибудовування здорових і зрілих особистих кордонів.
Особисті межі включають більше, ніж просто правила взаємодії з оточуючими. Це ваш внутрішній кодекс цінностей, відповідно до якого вибудовується все ваше життя.
У цій статті ми розглянемо, що таке особисті межі та як їх встановлювати. Ви дізнаєтеся як впоратися з комплексом “хорошої дівчинки” і не відчувати почуття провини при відмові. А також навчитеся впевнено вибудовувати свої межі, зберігаючи при цьому теплі стосунки з близькими, друзями, колегами.
Стрімкий розвиток технологій став причиною емоційного та фізичного навантаження. Ми на зв’язку із зовнішнім світом 24 години на добу. З появою соціальних мереж межі особистого простору стали більш розмитими. Парадоксально, але під час інформаційного достатку широкого спектру можливостей одним з важливих елементів гармонійного життя стало вміння говорити “ні”. Нехтування захистом особистих кордонів спричиняє небезпеку прожити “чуже” життя, втілюючи мрії інших.
Неочевидні переваги створення здорових особистих кордонів
- Ви максимально розкриваєте свій потенціал, оскільки вибираєте сферу реалізації, яка є вашою.
- Збільшуєте кількість енергії завдяки відсію зайвої діяльності.
- Поліпшуєте стан здоров’я, тому що турбота про себе автоматично займає першорядну позицію.
- Ви швидше приймаєте рішення, оскільки у вас є чіткі внутрішні правила та чітке розуміння пріоритетів.
- У вас стає більше вільного часу, який ви можете вкласти у важливі для вас проекти.
Чому ми дозволяємо порушувати свої особисті межі?
Більшість із нас у дитинстві спостерігали модель поведінки, за якої порушення особистих кордонів вважалося нормою. Згадайте, чи дозволяли вам у дитинстві висловлювати свою думку, особливо якщо вона розходилася з думкою оточуючих? Чи заохочували прояв почуттів, не поділяючи їх на правильні і не правильні? Чи був у вас особистий простір, до якого з повагою належали ваші близькі? Наскільки конструктивно вирішувалися конфлікти у вашій родині?
Якщо ваша думка регулярно критикувалася, фізичні кордони були відсутні, то для вас питання встановлення особистих кордонів може бути болючим.
Як зрозуміти, що ваші особисті межі порушили?
При порушенні особистих меж ви відчуваєте дискомфорт. Він може проявитися у вигляді гніву, роздратування, агресії. У суспільстві прийнято придушувати дані почуття. Насправді вони цінні, тому що вказують на невідповідність між зовнішньою реальністю і вашими внутрішніми потребами.
Пригнічуючи свій гнів постійно, ви перестаєте його відчувати на момент зародження. Гнів переростає в образу, хронічну незадоволеність, роздратування. Але прояснити питання вам не вдається, тому що через незрозумілі особисті межі ви не розумієте, де відбулося їх порушення. Невдоволення собою і світом зростає, що в результаті призводить до розчарування та руйнування стосунків.
Коли у вас невирішене питання з особистими межами, то:
- Вам складно говорити “ні”
- Ви не пам’ятаєте, коли востаннє робили щось для себе, не відчуваючи при цьому почуття провини
- Ви намагаєтеся уникати конфліктів за будь-яку ціну
- Ви часто вдаєтеся до виправдань та вибачень, навіть у ситуаціях, де не почуваєтеся винною
- Ви болісно реагуєте на критику та зауваження на свою адресу
- Навколишні постійно дають вам поради і вказують на вашу неспроможність у різних питаннях
- Вам складно просити про допомогу
- Ви не вмієте вибудовувати емоційну близькість із близькими людьми, говорити про свої почуття
- Ви вважаєте себе відповідальним за почуття інших людей.
Як позбутися страху бути поганою?
Часто розмиті особисті межі є показником страху не отримати любов. Так відбувається, якщо в дитинстві близькі вам люди використовували кохання як заохочення за досягнення у зовнішньому світі. Надалі це породжує звичку заслуговувати на любов. Створюється синдром “хорошої дівчинки”, яка бере на себе чужу відповідальність на шкоду своїм потребам.
Щоб стати автономною від думки оточуючих, необхідно:
1. Створити зрілу внутрішню сім’ю.
Ваша Внутрішня Дитина повинна відчувати себе в безпеці, незалежно від зовнішніх обставин. Яку позицію займає ваш внутрішній батько — критика чи захисника? Наскільки Внутрішній дорослий може чинити опір при тиску оточуючих? Вирощування внутрішньої сім’ї – тривалий процес, оскільки на початку слід зцілити і наситити ці субособи.
2. Підвищувати свою самооцінку.
Прекрасно у цьому допомагає щоденник успіху. Щовечора ви записуєте щонайменше 3 справи за день, з якими ви чудово впоралися. Можете написати список “50 моїх досягнень”, де вказуєте свої успішні ситуації, починаючи з народження. Чим ви можете пишатися? У чому ви досягли успіху? У моменти спустошення, апатії, невпевненості у своїх здібностях періодично перечитуйте цей список.
Створити джерело любові в собі, а не перебуває в ілюзії очікування її від батьків. Батьки сприяли вашому народженню, що заслуговує на безмірну подяку. І разом з тим залежність від батьківського кохання може зруйнувати ваше щасливе майбутнє. Важливо дотримуватися розмови з батьками шанобливого, доброзичливого тону, у своїй чітко позначити правила у взаємодії із вами. Сепарація від батьків завжди супроводжується конфліктом. Це необхідний етап, який може вимагати і фізичного дистанціювання.
А якщо межі жорсткі?
Це інша крайність хворих особистих кордонів. Порушення контакту із внутрішнім світом, відсутність чіткого усвідомлення своїх потреб, наявність не зціленої психологічної травми породжує емоційну відчуженість. У разі людина може виявляти агресію, уникати близьких відносин.
Найкраще виявити глибинну причину на індивідуальній консультації з експертом. Паралельно слід працювати створення більш відкритих відносин із оточуючими. Для цього важливо розуміти та озвучувати свої почуття, зберігаючи при цьому доброзичливість до співрозмовника. У цьому допоможе алгоритм конструктивного спілкування.
Алгоритм конструктивного спілкування
1.Об’єктивування реальності.
Ви описуєте подію неупереджено і без оцінки поведінки іншої людини.
“Ти повернувся вчора додому після опівночі” — фраза, яка містить лише факт.
2. Говоріть про свої почуття, використовуючи повідомлення Я.
Зверніть увагу на себе замість того, щоб визначити мотив вчинку вашого співрозмовника. Що ви відчуваєте у зв’язку з цією подією? Чому ця подія включила вас емоційно?
“Я відчуваю тривогу, коли ти затримуєшся” — ви говорите тільки про свої почуття, попередньо усвідомивши і прийнявши їх.
3. Заявляти про свої бажання та потреби.
Причина вашої емоції — незадоволена потреба, і ваше завдання зрозуміти з чим вона пов’язана. Наприклад, “Мені важливо знати, що з тобою все гаразд”.
4. Озвучення прохання чи ультиматуму.
Важливо чітко і ясно сформулювати те, чого ви хочете, зберігаючи при цьому повагу до партнера. “Я була б тобі вдячна, якщо ти попереджатимеш, коли затримуєшся”.
4 кроки до створення здорових особистих кордонів
1. Чітко розділіть свою та чужу відповідальність.
До зони вашої відповідальності входять: ваші почуття, емоції, вибір цінностей, рішення, вчинки, думки, вибір місця проживання. Це ваша особиста справа. Також перелічене вище є особистою відповідальністю іншої людини.
2. Складіть перелік своїх правил під час спілкування.
Що вам вважається припустимо під час спілкування? А що ви вважаєте неприйнятним? У другому випадку можна використовувати алгоритм конструктивного спілкування для озвучування своїх побажань.
3. Насамперед – турбота про себе.
Мета особистих кордонів у тому, щоб відокремитися з інших, щоб серед оточуючих не втратити себе. Вміння ставити себе на перше місце – не ознака егоїзму, а вияв любові до себе. Турбота про себе дозволяє приймати власні рішення з позиції Дорослого. Почніть вибудовувати кордони з особистого простору: визначте час для сну, фізичної активності, наповнення себе. Цей час має бути недоторканним.
4. Зміцнюйте внутрішнє ядро особистості.
Без внутрішнього розуміння шляху ви легко можете потрапити під дію маніпуляторів. Як оточуючі, так і близькі, часом неусвідомлено можуть використовувати різні важелі впливу — заклик до совісті, нав’язування почуття сорому, вини. Протистояти їм ви можете, тільки маючи ясне розуміння себе. У цьому вам допоможуть відповіді на запитання: хто я? Куди я йду? Чого хочу? Спочатку задавайте їх собі якнайчастіше, з кожним разом шліфуючи їх. Відповіді можуть змінюватися, головне – щоб вони відповідали вашим внутрішнім бажанням та потребам.
Тільки ви керуєте своїми кордонами і визначаєте коли, де і з ким провести межу. Водночас питання особистих кордонів не є статичним. Воно не має кінцевої точки, де ви завжди почуватиметеся вільно. Змінюєтеся ви, змінюються межі. Більше того, особисті межі можуть змінюватись в залежності від ситуації.
Зміцнення особистих кордонів не лише дозволить вам створити навколо себе оточення відкритих та доброзичливих людей. Вміння говорити “ні” приведе вас до миру з самою собою і дозволить прожити те життя, яким ви справді гідні!
Автор – Олена Запорожан, редактор сайту
