Моя знайома з сумом повідомила мене про те, що почала саботувати свою роботу, і щоб подолати це, їй довелося вдатися до прийому адаптола, препарату, який призначається при нервовому зриві. Коли я спитала її, коли вона востаннє відпочивала? Виявилося, що постійно працює без вихідних, у відпустці не пам’ятає, коли була…
Дуже часто в нашому надмірно активному світі ми докоряємо себе за те, що недостатньо ефективні та результативні. І називаємо це САБОТАЖОМ. Це коли ТРЕБА зробити, але НЕ хочеться…
Яка справжня причина самосаботажу?
І чому ми не робимо те, що запланували, ми прояснимо у цій статті.
Сучасний коучинг пропонуємо величезну кількість технік та прийомів для подолання самосаботажу. Тут і техніки з пошуку внутрішньої мотивації та прийоми тайм-менеджменту та вправи щодо підвищення особистісної ефективності. Але часто, щоб ми не застосовували, нічого не спрацьовує…
Знайома історія?
Ми докоряємо себе за прокрастинацію та самосаботаж, відчуваємо себе ледарями і звинувачуємо себе у безвідповідальності та низькій результативності. Намагаємося себе насильно змусити робити, але це лише посилює ситуацію.
Чому так відбувається? У чому питання? Давайте розумітися.
У вікіпедії, саботаж — це навмисне невиконання або недбале виконання певних обов’язків, приховане протидію здійсненню чогось.
Самосаботаж найчастіше характеризується емоційним спадом, відсутністю інтересу та бажання діяти, відкладанням справ на потім, хронічною втомою, не ресурсним станом. І не завжди він пов’язаний з нашою лінню чи безвідповідальною поведінкою. Часто причина криється зовсім в іншому.
3 причини, з яких ми саботуємо дії:
Причина 1
Наша Внутрішня дитина взяла гору над нашою усвідомленістю. Чому він узяв гору? Тому що є незрілий внутрішній дорослий, якому не вистачає сили і ресурсу рухатися вперед, він блокований помилковими установками про себе і страхом невдачі. Страх зробити помилку, ми ховаємо за лінощами і часто тікаємо в байдикування. Хоча насправді справжня причина у невпевненості та сумнівах у собі.
Як подолати? Звернутися до експерта.
У цьому випадку насамперед потрібна психотерапія, щоб відпрацювати блоки та страхи, а лише потім технології коучингу, які допоможуть вийти на справжню мотивацію та готовність до дій.
Причина 2
Сигнал тіла про енергетичне вигоряння та втому. Таке відбувається, коли ми довгий час працюємо без вихідних та відпустки. У гонці за результатом часто ігноруємо потреби свого тіла. Адже навіть відпочинок у нашому суспільстві вітається лише активний. АЛЕ насправді відновлення фізичних сил відбувається у пасивному стані. Найкраще в горизонтальному положенні, в тиші та у спокої. Особливо це важливо для нас, жінок.
Хронічна втома настає тоді, коли ми надмірно активні, і не даємо себе паузи та часу для пасивного відпочинку. Що заважає взяти паузу та дати собі відпочинок? Почуття провини, яке підтримується переконанням «Якщо активна і дію – я хороша, якщо нічого не роблю – ледащо, а значить погана». Трудоголізм і тривожна активність притаманні багатьом успішним жінкам, які бояться довіритися чоловікам і розраховувати на них.
Як подолати самосаботаж та прокрастинацію? Взяти паузу
У такому разі потрібна пауза в роботі від 3 до 7 днів. Що означає пауза? Це коли ви належите тільки самі собі, нікуди не поспішайте і ні перед ким, окрім себе, не несете відповідальності. Повна усамітнення та байдикування. Стан розслабленості та внутрішньої тиші дає можливість поміркувати про життя та відновити контакт зі своєю душею. Знаю з власного досвіду та досвіду своїх клієнтів, це не так просто зробити. Весь час за звичкою хочеться кудись бігти, створювати бурхливу діяльність, ну і, звичайно, почуття провини теж може заважати повному розслабленню. Надішліть своє почуття провини куди подалі і надайте собі розкіш насолодитися спокоєм і накопиченням ресурсу. Як правило, здорова людина лежати більше 3 днів у горизонтальному положенні не зможе, їй захочеться рухатися, це означає, що ресурс відновився і ви вийшли зі стану самосаботажу. Якщо ж хочеться лежати і лежати, це сигнал про те, що ваша енергія давно на нулі і якщо не дати собі відпочинок, то тіло зупинить вашу активність через хворобу. Тоді алібі буде забезпечено, пауза трапиться через хворобу, щоправда, кайфу пасиву буде мало. Тому даємо собі відпочинок поки що здорові.
Причина 3
Сигнал Душі про те, що давно не туди йдемо. Або мета перестала бути бажаною. Або взагалі не та мета. Або настав час переходити до нового проекту, нової діяльності, бо тут у старій діяльності вже стало нудно. Душа говорить з нами через інтерес та натхнення. Якщо немає радості та натхнення, значить, збилися зі свого шляху. Це може означати, що мета була поставлена з розуму і не відповідає завданням нашої душі.
Як подолати? Задати собі 2 чарівні питання
Чого я хочу насправді?
Чим би я займалася, якби було можливе все?
Взяти аркуш паперу та прописати все, що прийде, не оцінюючи і не засуджуючи.
Якщо повний ступор і відповідь не приходить, це означає, що є блокуюче переконання, яке не дає можливості почути голос душі. У такому разі простіше буде звернутися експерту та прискорити процес усвідомлення.
Ми живемо в шаленому ритмі життя. У гонці за результатом ігноруємо процес та почуття, які при цьому відчуваємо. «Треба» та «повинна» переважають над «хочу» та «цікаво».
Активність та дії вітаються, а пасивність та бездіяльність засуджуються. Хоча насправді важливими є обидва процеси і важливо, щоб вони були в балансі. Це як день – ніч, вдих, видих.
До чого призводить порушення балансу?
До професійного вигоряння та енергетичного виснаження. Живучи в голові, в умі ми ігноруємо потреби тіла, що призводить до хронічної втоми.
Наслідуючи помилкові цілі, ми ігноруємо потреби своєї душі, накопичуючи при цьому почуття незадоволеності собою і своїм життям. Така ситуація змушує шукати компенсацію в алкоголі, їжі, шопінгу.
Але якщо все-таки почути себе, то можна, роблячи все в любові та радості, із пристрастю та інтересом, жити зі смаком щастя. Це і є те життя, яке ми гідні по праву народження. Насильство над собою через «треба» і «повинна» це стара, програма, що віджила себе. У ній немає життя.
Я, мої подруги, багато моїх клієнтів вже пройшли через стадію трудоголізму і надмірної активності, і прийшли до стану творення і дії в контакті зі своєю душею.
Акцентуючи увагу на діях з інтересом та натхненням, ми отримуємо результат у чудовій мірі, легко та без насильства над собою.
З Любов’ю, Маргарита Мураховська
